В період служіння на Волині єпископа Антонія Павлинського в східному крилі братського корпусу, там, де раніше поміщалася лаврська друкарня була влаштована й освячена тепла церква в ім'я Святої Троїці. Нині це церква Похвали Пресвятої Богородиці. У ній в 1864 році був установлений іконостас роботи майстра Прокофьєва.
А на Горньому місці встановлений витончений кіот, у якому колони, карнизи, капітелі прикрашені позолоченною різьбою. У кіоті – ікона Спасителя, що молиться в Гефсиманському саду.
Похвальна церква розписана лаврськими художниками. Велика частина священних зображень містить у собі ті з празників, які святкуються Православною Церквою в зимовий час, починаючи з Покрови Божої Матері і закінчуючи Пасхою. Поблизу іконостасу написані образи святих угодників Волинських. В олтарній частині на стіні ікона Тайної Вечері. В купольній частині — святі ангели-хранителі. Уся церква обрамлена золотими буквами молитви «Отче наш». У 1875 році в невеликій верхній галереї північної сторони храму був устроєний боковий приділ в ім'я перемоги Божої Матері над турками й освячений у день 200-річчя цієї події.
У цей час було збудовано і Святі ворота, дзвіницю, архієрейський дім (нині іконно-книжкова лавка), відкрито свічний завод, готель (нинішня діюча семінарія), паломницький дім, братську лікарню… Монастирські землі перетворилися у високопродуктивні сільськогосподарські угіддя, сади, ставки, — все це давало змогу утримувати не тільки монастир, а й благодійні їдальні, лікарні, приюти…
Монастир став великим паломницьким центром. Сюди з ранньої весни до пізньої осені йшли пішки з різних куточків землі Руської тисячі православних поклонитися його святиням.
Лаврська дзвіниця
|
Лаврська дзвіниця своєю витонченістю доповнює красу і велич ансамблю Почаївської обителі. Це чотирьохповерхова споруда, перший поверх якої має форму хреста, інші ж чотирикутні. Північний і південний фронтони прикрашені масивними колонами, а над вхідними дверима – напівкруглий вирізьблений карниз.. Над ним – ікона Божої Матері Почаївської, наче осіняє увесь лаврський двір. А північна сторона прикрашена іконою преподобного Іова Почаївського – стража святої обителі.
Дзвони розміщені на третьому поверсі, – їх на дзвіниці двадцять п’ять. Найбільший дзвін важить 11 тон 504 кг. Своїм передзвоном скликають дзвони богомольців на богослужіння та поклоніння лаврським святиням.
Святі ворота монастиря нагадують великий кіот з хрестом. Вони збудовані в першій половині XIX століття (1834-1835р.р.). Над воротами велика, написана на стіні ікона Богоматері у вогняному стовпі. А на другому поверсі Святих воріт була збудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії.
Збудовані ворота з церквою за проектом архітектора Михайловського, а всі камінні і столярні роботи виконав селянин Власій Позняков.
Наліво від Святих воріт знаходиться архієрейський дім (нині це іконно-книжкова лавка). У 1835 році в цьому будинку була відкрита церква святих первоверховних апостолів Петра й Павла, яка розміщувалася в одному з залів другого поверху з південної сторони з престолом на схід. Церква була збудована в пам’ять відвідин Почаївської обителі імператором Петром I в 1711 році, коли він відправлявся в Прутський похід. У 1891 році на верхньому поверсі архієрейського дому була влаштована церква архістратига Михаїла.
Іконно-книжкова крамниця (у минулому будівля архієрейського будинку)
|
