Окрім Свято-Успенського собору в цей період були збудовані Печерна церква преподобного Іова та братський корпус, у якому живе братія і донині.

Спустившись по стрімких сходах і пройшовши довгий коридор-галерею, стіни якого розписані іконами руських святих, входимо в невеликий храм. Він збудований на схилі гори (1774 р.) і наче з’єднаний з нею. З правої сторони церкви – вікна, а з лівої – вхід у кам’яний грот, де спочивають нетлінні мощі преподобних Іова та Амфілохія, і знаходиться маленька печерка, де молився угодник Божий Іов. Над входом у грот розміщена древня ікона Преподобного. На стінах гроту написані найважливіші події земного життя і посмертного прославлення преподобного Іова: його кончина, явління митрополиту Київському Діонісію Балабану, саме відкриття мощей...

Від входу в храм і аж до іконостасу, на стелі розпис, що розповідає про хресну дорогу Спасителя, а на стінах епізоди його земного життя. Вінчає церкву різьблений дубовий іконостас.Сюди, у Печерний храм, до преподобних Іова й Амфілохія спрямовуються серця і душі усіх віруючих православних християн.

Свято-Варваринська церква примикає до братського корпусу і кожного вражає своєю неповторністю. Церква була освячена в ім’я великомучениці Варвари і великої княгині Ольги в 1887 році як Трапезна церква. Вона і донині служить просторою трапезною для монастирської братії. Служба в церкві відбувається тільки в престольне свято і у дні Світлої Седмиці. Іконостас виготовлений умільцями монастиря, ікони писані в лаврській майстерні на великих листках червоної міді. З іконостасом гармонує і весь розпис храму. Над вхідними дверима — чудесне насичення Іісусом Христом п’ятьма хлібами і двома рибами п’яти тисяч чоловік.

Указом Святішого Синоду в 1833 році монастирю присвоюють статус Лаври. Монастир стає великим духовним і просвітницьким центром. Тут і друкарня, і школи (двокласна церковно-приходська та іночеська), і майстерні по виготовленню іконостасів та переплетенню книг. З 1887 року видається щотижневик “Почаївський Листок”.

Засяяло красою і убранство монастирських храмів. У 1859 році монастир відвідав імператор Олександр II і пожертвував Свято-Успенському собору новий іконостас. Для святих мощей преподобного Іова графиня Анна Орлова-Чесменська подарувала виготовлену за проектом художника Верховцева срібну раку, над якою зведений балдахін з білого італійського мармуру.

У 1858 році в пам’ять Києво-Печерських святих, які благословили мо-нашество на святій Почаївській горі, була збудована і освячена церква преподобних Антонія і Феодосія. Вона знаходиться нижче Печерної. Церква невеличка з древнім іконостасом.

                                                                                                                                                         Іконостас Печерного храму