аврським Святиням зобов'язана обитель своїм розвитком, своєю славою та високою духовністю, Божою благодаттю, яку відчуває кожен, хто з вірою приходить сюди. Їм і поспішають вклонитися віряни. Ще у Святих вратах зустрічає їх у своїй писаній на стіні іконі Пресвята Богородиця у вогнянному стовпі, як і благоволила Вона вперше з'явитися на горі Почаївській і залишити на скелі слід Своєї правої стопи на віки.

В  Успенському храмі за невеликою огорожею біля першої колони знаходиться ця святиня. Огорнута близькістю незбагненної таємниці, вона ніби увібрала в себе гарячі молитви нескінченного потоку прочан, що сюди пливе вже багато століть. Над Стопою, подібно до стародавнього вівтаря, ковчег з шовковим платом. На платі – зображення Стопи Богородиці, а за ним на стіні відлите з бронзи, прикрашене золотом та сріблом барельєфне зображення явління Богоматері. Під ковчегом на камені знаходиться слід самої Стопи, з якої тече цілюща вода. Богомольці п'ють і забирають із собою благодатну воду, яка неодноразово зцілювала від душевних та тілесних недуг.

В Успенському храмі, над Царськими Вратами, у зіркоподібному, сяючому різнобарвним камінням кіоті – чудотворна ікона Богородиці, друга Лаврська святиня. Її подарував у 1559 року грецький митрополит Неофіт місцевій поміщиці Анні Гойській.

Ікона ця написана у візантійському стилі на невеликій липовій дошці. Богородиця ніжно прихилила своє обличчя до Сина, Якого тримає на правій руці, а в лівій – плат. Ним Вона прикриває ноги Богонемовляти. Рука Богомладенця Іісуса піднята для благословення всіх, для кого Він – «шлях, істина і життя». На голові у Богоматері та Спасителя прикрашені корони. З обох боків і внизу на іконі є невеликі зображення святих: праворуч – пророка Іллі та мученика Міни, зліва – первомученика Стефана та преподобного Авраамія, внизу – великомучениці Катерини, праворуч від неї – святої Параскеви та зліва – святої Ірини.

Дізнавшись про чудодійну силу ікони Божої Матері після зцілення свого сліпонародженого брата Пилипа, Анна Гойська в 1597 році передала цю святиню Почаївському монастирю, від якої ось уже понад 400 років звершуються чудеса.