а благословенням до преподобного Іова, ігумена і чудотвоцу Почаївському, спускаються віруючі в печерну церкву. У кам'яному гроті храму, в срібною раку спочивають нетлінні мощі святого. Народився Преподобний на Покутті (тепер Івано-Франківська область) у 1551 році. Годуючи любов до Бога і шукаючи усамітнення, десятирічним отроком він йде у Угорницький монастир.Через два роки прийняв чернецтво і дивував всіх своєю лагідністю, працьовитістю, старанністю в молитві і для всіх був образом чернечого житія. На прохання князя Острозького Костянтина був переведений до Дубенський монастир "для свідчення способу чернечих подвигів братії цього монастиря". Понад двадцять років керував він тим монастирем, охороняючи Православ'я від ворогів його.

Уникаючи слави світу цього, він таємно йде (1604 рік) на гору Почаївську.Але незабаром і тут, прославившись суворої чернечого життям, Преподобний був обраний братією ігуменом монастиря. Все своє життя провів він у працях, подвиги і молитвах.Тут він зазнав багато скорбот і образ і від поляків, які хотіли звернути монастир в католицтво, і від онука Анни Гойської Фірлея, який, нехтуючи її фундушовим записом, забажав все подароване монастирю поміщицею, і навіть чудотворну ікону Богородиці, забрати для своєї користі.І чим сильніше і наполегливіше були напади ворогів-іновірців, тим невідступні стояв преподобний Іов на варті ввіреного йому монастиря. Своїми проповідями і повчаннями, своєю духовною чистотою, своєї праведним життям, розкривав ігумен сутність земного людського буття.

За сім днів передбачивши годину своєї смерті, він переселився в блаженну вічність. А майже через вісім років тіло його було знайдені нетлінним.

У печерному храмі, в тому ж кам'яному гроті спочивають мощі преподобного Амфілохія Почаївського та. Народився преподобний Амфілохій на Волині, в селі Мала Іловиця в 1894 році, в багатодітній благочестивої сім'ї. Дитинство і юність пройшло в рідному селі, з батьками; потім Царська армія.Пройшовши через воєнні випробування, в 1925 році він обирає вузьке шлях порятунку - чернецтво і приходить в Почаївську Лавру. У праці та смиренні виконує молодий інок покладене на нього слухняність і знаходять чернечого постригу з іменем Йосип і священицького сану.Присвятивши життя служінню Богові і ближнім, Преподобний здобував тверду віру і любов, отримав від Господа дар прозорливості і чудотворіння. Він лікував, виганяв злих духів, повертав слух глухим, зір - сліпим, скорботних втішав.

За часів гонінь на Церкву угодник Божий не залишив святу Лавру, а разом з братією вистояв, підносячи і вдень, і вночі молитви до Господа. Своєю мужністю і сміливістю він відстояв Свято-Троїцький собор Лаври, за що був заарештований і відправлений у психіатричну лікарню в Буданов.Але промислом Божим, через добрих, знаючих його людей, був звільнений. У Лавру влада заборонила йому повертатися. І він оселився в рідній Іловиця де ще довгі роки з любов'ю окормляв людей, всіляко уникаючи марного людської слави. Закінчив він земний шлях 1-го січня 1971 року.Зарахований до лику святих 12 травня 2002 року.