Духовну силу і красу монастиря становлять не тільки чудові храми і його святині, а й ті, хто живе в обителі.Господь створив велике чудо, вчинені святу Почаївську гору джерелом світла під заступництвом Матері Своїй, і зібрав сюди людей, які вміють зберігати і підтримувати його.Направляються промислом Божим і обізнаний своє призначення, прийшли вони заради порятунку своєї душі і разом з тим і для того, щоб з теплою молитвою і живою вірою просити

Господа заступництва за всіх стражденних. Великий подвиг їх віри часом незрозумілий мирському людині.У багатьох люди в чорних рясах і з чотками в руках - будь то ще зовсім юні або вже побілені сивиною старці - викликають захоплення і подив. Це вони становлять духовну силу монастиря, а їхня молитва освячує життя нового дня, невидимо охороняє і зміцнює православних християн.

А починається вона рано вранці, з першої ранкової зорею, коли дзвін дзвіночка скликає ченців на першу молитву - полунощніцу у Почаївської ікони Божої Матері.Молитва освячує життя нового дня нашого народу, невидимо охороняючи і зміцнюючи його. Під соборну спів з висоти іконостасу плавно опускається ікона і починається акафіст.

Приклавшись після акафіста до ікони, браття вузької галереєю йде в печерну церкву до мощів преподобних Іова та Амфілохія випросити у святих благословення на денні слухняності. У печерній церкві відбувається рання Літургія, після якої служиться акафіст біля мощей Преподобних.Пізня Літургія звершується в Успенському або Троїцькому соборі. Після неї або одночасно в інших храмах (всього їх у монастирі сім) служаться треби, які замовляються прочанами: молебні, водосвяття, соборування, панахиди.

О першій годині по полудні браття збирається в трапезну церкву в ім'я святої великомучениці Варвари.Це перше куштування їжі, під час якого на церковнослов'янською мовою читається житіє святого, пам'ять якого здійснюється в цей день. У понеділок, середу і п'ятницю - пісні дні.Після трапези браття продовжує трудитися на послухах: окрім молитви і богослужіння у кожного є свої обов'язки.

Управління монастирем покладено на намісника.Це високе і відповідальне послух доручається Духовним собором Лаври людині, яка має досвід керівництва духовним життям обителі. Нині це послух несе архієпископ Володимир (Мороз).Внутрішній розпорядок життя Лаври, розподіл чернечих послухів і спостереження за їх виконанням - все це входить в обов'язки благочинного. Весь порядок богослужінь, забезпечення служителів всім необхідним - у веденні ризничий, а за правильним проходженням служби стежить уставником.Духовне життя ченців під контролем братнього духівника, який приймає їх сповідь. За кліросное послух відповідає регент. Господарство Лаври веде економ і його помічники, а фінансами відає скарбник.Несуть ченці ще послуху бібліотекаря, дзвонаря, просфорніка, екскурсовода, викладають в Духовній семінарії. Інші працюють на кухні, в іконній лавці, за свічкових скринькою, на економії. Слухняність є у кожного, а у деяких їх декілька.Є і особливі послуху: кіотний - доглядач біля чудотворної ікони, стопочної - доглядач у Стопи Матері Божої, і охоронець мощей преподобних Іова та Амфілохія.

Вечірнє богослужіння починається о п'ятій годині по полудні;в понеділок і четвер воно завершується хресним ходом братії та паломників. Після вечері та молитовного правила ченці розходяться по келіям.Однак на цьому молитовний працю інока не закінчується: кожен читає свій келійне правило, обраного на власний розсуд або встановлене духівником: канони, акафісти, Кафізма ...

Вчинивши подяку за минулий день, браття відходить до сну, щоб випередити наступного ранку гімни Всевишньому Богу.