Главная страница  •  Гостевая  •  Чудесная помощь  •  ЧаВО  •  Справка Карта сайта
Поиск Главная страница Главная страница План Лавры История Лавры Преподобный Иов Преподобный Амфилохий Свято-Духов Скит Справка Написать нам Поиск Головная сторінка Головная сторінка План Лаври Історія Лаври Преподобний Іов Преподобний Амфілохій Свято-Духів Скит Довідка Написати нам Search Home Home Plan Laurels History Laurels St. Job St. Amphilochius Holy Spirit skete Help Contact us
Навигация
    Главная страница
    Онлайн аудио-трансляция
    История Лавры
    Расписание богослужений
    Преподобный Иов
    Преподобный Амфилохий
    10-летие канонизации Преподобного Амфилохия
    Звернення братії
    У Почаївській Свято-Успенській Лаврі відбулися святкування на честь Успіння Пресвятої Богородиці
    Звернення Намісника і монахів Почаївської Лаври до місцевих жителів
    Крестный ход в Почаев
    Гостевая книга о Крестном ходе
    Заметки паломника
    Благодатная помощь
    Новости и события
    Архив прямых трансляций Богослужений из Почаевской Лавры
    Экспертизы ИНН
    Почему нельзя употреблять так называемую "почаевскую закваску"
    План Лавры
    Свято-Духов скит
    Храм Преображения
    Фотоальбом Лавры
    Лаврские песнопения
    Песнопения о. Валериана Чикала
    Богослужебные тексты
    Служба Преподобному Иову Почаевскому
    Служба Преподобному Амфилохию Почаевскому
    Житие Преподобного Иова, игумена Почаевского
    Житие Преподобного Амфилохия Почаевского
    Акафисты
    Православная поэзия
    Всей земли Волынской диво
    Стихи "Молитва ко Творцу"

День за днем

1 Марта

Свет во тьме светит, и тьма не объяла его

(Ин. 1, 5)

Темная, непроглядная ночь окутала землю, грозные тучи застилают звездный блеск, и усталый, одинокий путник, пробирающийся через дремучий лес, не видит ничего перед собою; он близок к отчаянию, и ему кажется, что он никогда не дойдет до своей цели, никогда не проберется до обитаемого жилья. Вдруг среди густого мрака блеснуло что-то - где-то далеко загорелся огонек, и в душу странника сразу проник луч надежды, он смелее пускается в путь, и мало-помалу загорается перед ним один огонек за другим; он уже не один - он спасен. Цель кажется ему достижимой, перед ним открывается городок, к которому он спешит.

Не так ли бывает и в жизни? В истории человечества и в личной жизни каждого из нас бывают времена, когда все окутано густым мраком; грех, злоба, неверие, вражда, неправда - вся эта вражья сила приобретает как бы власть над всем человечеством и, застилая от нас всякий свет, не дает нам проникнуть в эту непроглядную тьму Но "свет во тьме светит, и тьма не объяла его" - она его объять не должна. Достаточно загореться одному огоньку, чтобы свет распространился далее; от одной искры может загореться множество огней, и вокруг нас снова станет светло.

Когда мы переживаем безотрадные времена, гнетущие нас своею тяжестью, Господу не угодно, чтобы мы поддавались мрачным мыслям. Он хочет, чтобы мы среди этого мрака, не унывая, стремились постоянно к свету и своим примером сияли ярким огнем правды и добра. Мы в жизни всего более нуждаемся в тихом сиянии любви, распространяемой теми, которые близки к ее источнику, к любви Божественной. Душа, приступающая ежедневно в горячей молитве к Престолу Всевышнего, несомненно, озарится лучом небесного света и исполнит указание ап. Павла: "преобразуйтесь обновлением ума вашего, чтобы вам познавать, что есть воля Божия, благая, угодная и совершенная" (Рим. 12, 2).

Обновившись, она станет способна распространять вокруг себя тихое сияние любви и зажигать в других искру Божию. Тогда свет, наконец, победит тьму, и вечное солнце Правды взойдет снова над нами.

 

Погода Почаев
У Почаївській Свято-Успенській Лаврі відбулися святкування на честь Успіння Пресвятої Богородиці
 
 
«Радуйся, святыя апостолы на облацех воздушных ко успению Твоему призвавшая. Радуйся, и грешныя люди в той день на гору почаевскую в тысящах и тмах на всяко лето собирающия.»
   
У Почаївській Свято-Успенській Лаврі відбулися святкування на честь Успіння Пресвятої Богородиці. За давнім благочестивим звичаєм, якому вже близько двухсот років, для участі у святкових богослужіннях до Лаври прибули хрестохідці. Із Кам‘янця-Подільського прийшло біля дев‘яти тисяч християн, які зібралися для участі у великому Хресному ході з усіх куточків України. Вони пройшли близько 250 км з молитвами до нашого Спасителя і Пречистої Богородиці, з покаянням за себе і своїх близьких і з проханнями миру нашій країні і її багатостраждальному народу.

Шість діб колона паломників рухалася дорогами і стежками Хмельницької та Тернопільської областей і, незважаючи на всі перепони і спокуси, увійшла в Почаїв 25 серпня. Біля святих воріт Лаври хрестоходців зустріли представники почаївського монашеського братства. У той же день досягли до почаївської обителі і хресні ходи із Шепетівки та Браїлова. Для паломників був приготований гарячий обід. І кожного дня, включно до самого свята, усі, хто прийшов помолитися на Почаївську гору, мали обід та вечерю з монашеської кухні. 

 
Звичайно, лаврська гостприймальня не могла прийняти всіх бажаючих, але учасники Хресного ходу мали з собою туристичні намети, і лаврські газони стали для них добрим «фундаментом».
Люди прийшли стомлені фізично, але радісні і благодушні і загартовані духом.
Напередодні свята, о 14 годині була відслужена мала вечірня з акафістом Успінню Пресвятої Богородиці, а плащанниця із зображенням Успіння Богоматері була перенесена Хресним ходом із Успенського собору у Преображенский, де о 17 годині розпочалося усенічне бдіння, на яке зібралися тисячі віруючого народу.

Богослужіння очолив Високопреосвященніший Феодор, митрополит Кам‘янець-Подільський та Городоцький. Йому співслужили митрополит Тернопільский та Кременецький Сергій і намісник Почаївської Лаври митрополит Володимир. В день свята ранню Божествену Літургію у Свято-Успенському соборі очолив митрополит Феодор.

Пізня святкова служба розпочалася о 9 годині в Преображенському соборі. Її очолював митрополит Сергій у співслужінні з владикою Володимиром та ректором Почаївської духовної семінарії архієпископом Іовом і братіями та гостями Лаври у священному сані. Після пізньої Літургії було звершено Хресний хід, під час якого плащаниця Успіння Божої Матері була перенесена в Успенський собор, і намісник Лаври митрополит Володимир звернувся із словами подяки до всіх, хто взяв участь у Хресному ході і святкових богослужіннях за їхній труд і їхню любов до Божої Матері, як і сказано у акафісті на честь Почаївської ікони: «Радуйся, Еяже ради христиане трудность пути, аки сладкое упокоение подъемлют.»


     

Сделано wbs.com.ua